Комплекс гольджи это

В данной статье изложение будет о экзотическом способе поддержания организма. Что важно для улучшения самочувствия. Гладкую мускулатуру непременно упражнять, чтобы оно было готово перенести усилия. Найти действия на избавление кишечника от глистов. Иметь человеческий вес. Осуществить меры для защиты от встряски, потому что стресс способен уничтожить самое тренированное здоровье.
Артерии обязаны работать с запасом. Ветхость не будет приносить хлопот, когда все не перестанет отрабатывать критичные функции так как задумано природой.

Комплекс Гольджи

Комплекс Гольджи - это мембранная структура, присущая любой эукариотической клетке.

Комплекс Гольджи состоит из уплощенных цистерн, как правило, собранных в стопки (диктиосомы). Цистерны не изолированы, а соединены между собой системой трубочек. Первую от ядра цистерну называют цис-полюсом комплекса Гольджи, а последнюю, соответственно, транс-полюсом. Количество цистерн в разных клетках разных организмов может варьировать, но в целом строение комплекса Гольджи у всех эукариот примерно одинаково. В секреторных клетках он развит особенно сильно.

Функции комплекса Гольджи заключаются в переносе белков к месту назначения, а также их гликозилировании, дегликозилировании и модификации олигосахаридных цепочек.

Комплексу Гольджи свойственна функциональная анизотропия. Новосинтезированные белки транспортируются из эндоплазматического ретикулума к цис-полюсу диктиосом с помощью везикул. Далее они постепенно продвигаются по направлению к транс-полюсу, подвергаясь поэтапным модификациям (по мере удаления от ядра состав ферментных систем в цистернах меняется). И, наконец, белки отправляются к своему окончательному месту назначения в везикулах, отпочковывающихся от транс-полюса.

Комплекс Гольджи обеспечивает транспорт белков в три компартмента: к лизосомам (а также центральной вакуоли растительной клетки и сократительным вакуолям простейших), к клеточной мембране и в межклеточное пространство. Направление переноса белка определяется специальными гликозидными метками. Например, маркер лизосомальных ферментов - манноза-6-фосфат. Созревание и транспорт митохондриальных, ядерных и хлоропластных белков происходит без участия комплекса Гольджи: они синтезируются свободными рибосомами после чего попадают непосредственно в цитозоль.

Важная функция комплекса Гольджи - синтез и модификация углеводного компонента гликопротеинов, протеогликанов и гликолипидов. В нем же синтезируются и многие полисахариды, например гемицеллюлоза и пектин у растений. Цистерны комплекса Гольджи содержат целый набор различных гликозилтрансфераз и гликозидаз. Также в них происходит сульфатирование углеводных остатков.

КОМПЛЕКС ГОЛЬДЖИ

См. также в других словарях:

Комплекс Гольджи — Аппарат Гольджи и другие мембранные органеллы эукариотической клетки Аппарат Гольджи (комплекс Гольджи) мембранная структура эукариотической клетки, органелла, в основном предназначенная для выведения веществ, синтезированных в эндоплазматическом … Википедия

комплекс Гольджи — Goldgi apparatus (body, complex) аппарат (комплекс) Гольджи. Органелла эукариотической клетки, состоящая из плотно упакованных полостей и пузырьков; у растений А.Г. включает диктиосомы <dictiosome>; в отличие от эндоплазматического… … Молекулярная биология и генетика. Толковый словарь.

Комплекс Гольджи — см. Аппарат Гольджи … Начала современного естествознания

КОМПЛЕКС ГОЛЬДЖИ — см. аппарат Гольджи … Словарь ботанических терминов

ГОЛЬДЖИ АППАРАТ — (Гольджи комплекс) (по имени К. Гольджи) органоид клетки, участвующий в формировании продуктов ее жизнедеятельности (различных секретов, коллагена, гликогена, липидов и др.), в синтезе гликопротеидов … Большой Энциклопедический словарь

Гольджи Камилло — Гольджи (Golgi) Камилло (7.7.1844, Кортено, 21.1.1926, Павия), итальянский гистолог, профессор университета в Павии (с 1875). Разработал хромосеребряный метод приготовления микроскопических препаратов нервной ткани (1873), что дало возможность… … Большая советская энциклопедия

ГОЛЬДЖИ АППАРАТ — Гольджи комплекс (по имени К. Гольджи), органеллы клетки, участвующие в формировании продуктов её жизнедеятельности (разл. секретов, коллагена, гликогена, липидов и др.), в синтезе гликопротеидов … Естествознание. Энциклопедический словарь

ГОЛЬДЖИ, АППАРАТ — Комплекс нерегулярных структур, состоящих из параллельных мембран в цитоплазме клетки. В основном это упаковочная фабрика клетки. Секреторные клетки покрывают свой продукт мембраной, продуцируемой аппаратом Гольджи, после перемещения к внешней… … Толковый словарь по психологии

Гольджи аппарат — Гольджи комплекс (по имени К. Гольджи), органеллы клетки, участвующие в формировании продуктов её жизнедеятельности (различных секретов, коллагена, гликогена, липидов и др.), в синтезе гликопротеидов. * * * ГОЛЬДЖИ АППАРАТ ГОЛЬДЖИ АППАРАТ… … Энциклопедический словарь

Гольджи комплекс — внутриклеточный сетчатый аппарат, зона (система) Гольджи, органоид клетки, с которым связано формирование различных внутриклеточных включений. Назван по имени итал. гистолога К. Гольджи. Отличается большой изменчивостью формы. На… … Большая советская энциклопедия

Комплекс Гольджі

Комплекс Гольджі, або апарат Гольджі — це особлива частина метаболічної системи цитоплазми, яка бере участь у процесі виділення і формування мембранних структур клітини. Це мембранна органела, представлена трьома видами утворів: мішечками (інколи їх називають цистернами), розміщеними пучками щільно на відстані 14–25 нм з внутрішнім простором 5–20 нм (частіше по 5–6 мішечків у комплексі); системою трубочок діаметром 20–50 нм; і міхурців різних розмірів. Мішечки сполучаються між собою і мають трубочкове з’єднання з іншими такими ж апаратами (рис. 2.25). Окрему сукупність мішечків і трубочок називають диктіосомою. Диктіосоми можуть бути відділені одна від одної прошарками цитоплазми або з’єднаними у комплекс.

Локалізація комплексу Гольджі. В аполярних клітинах (наприклад, в нервових) комплекс Гольджі розміщений навколо ядра, в секреторних клітинах він займає місце між ядром і апікальним полюсом. Комплекс мішечків Гольджі має дві поверхні: одна з них — формувальна (незріла або регенераторна) цис-поверхня (від лат. cis — з цього боку), друга — зріла (функціональна) — транс-поверхня (від лат. trans — через, за). Стовпчик Гольджі своєю опуклою формувальною поверхнею обернений у бік ядра, прилягає до гранулярної ендоплазматичної сітки і містить дрібні круглі міхурці, названі проміжними. Зріла ввігнута поверхня стовпчика мішечків звернена до вершини (апікального полюса) клітини і закінчується більшими міхурцями.

Функції комплексу Гольджі:

(1) формування мембранних утворів і поповнення мембран плазмолеми;

(2) утворення лізосом і специфічної зернистості в лейкоцитах;

(3) конденсація секреторного продукту і формування секреторних гранул;

(4) синтез полісахаридів і глікопротеїнів (утворення глікокаліксу, слизу);

(5) важливою функцією цієї органели є модифікація білків — додавання до поліпептиду різних хімічних угруповань, наприклад, фосфатних (фосфорилювання), карбоксильних (карбоксилювання) тощо, формування складних білків (ліпопротеїдів, глікопротеїдів, мукопротеїдів) та розщеплення поліпептидів;

(6) комплекс Гольджі бере участь у секреторному процесі — виведенні речовин з клітин.

Білковий і частково вуглеводний вміст комплексу Гольджі надходить з гранулярної ендоплазматичної сітки, де він синтезується. Основна частина вуглеводного компонента утворюється в мішечках комплексу Гольджі за участю ферментів глікозилтрансфераз, які знаходяться в мембранах мішечків. У комплексі Гольджі відбувається остаточне формування клітинних секретів, що містять глікопротеїди і глікозаміноглікани. Таким чином, у комплексі Гольджі відбувається дозрівання секреторних гранул, які переходять у міхурці, і переміщення цих міхурців у напрямку плазмолеми. Остаточний етап секреції — це виштовхування сформованих (зрілих) міхурців за межі клітини. Виведення секреторних включень з клітини здійснюється шляхом вмонтовування мембран міхурця в плазмолему і виділення секреторних продуктів поза клітину.

У процесі переміщення секреторних міхурців до апікального полюса клітини мембрани їх потовщуються з початкових 5–7 нм досягають товщини плазмолеми 7–10 нм.

Необхідно відзначити, що існує взаємозалежність між активністю клітини і розмірами комплексу Гольджі. Так, секреторні клітини мають більші стовпчики комплексу Гольджі, тоді коли несекреторні містять малу кількість мішечків комплексу.

Утворення комплексу Гольджі. Мембрани комплексу Гольджі синтезуються гранулярною ендоплазматичною сіткою, яка прилягає до комплексу. Сусідні з ним ділянки ендоплазматичної сітки втрачають рибосоми, від них відбруньковуються дрібні, так звані, транспортні, або проміжні міхурці. Вони переміщуються до формувальної поверхні стовпчика Гольджі і зливаються з першим її мішечком. На протилежній (зрілій) поверхні комплексу Гольджі знаходиться мішечок, неправильної форми. Його розширення — просекреторні гранули (конденсуючі вакуолі) — безперервно відбруньковуються і перетворюються в міхурці заповнені секретом — секреторні гранули. Таким чином, по мірі витрат мембран зрілої поверхні комплекса на секреторні міхурці, мішечки формувальної поверхні поповнюються за рахунок ендоплазматичної сітки.

Комплекс Гольджі

Комплекс Гольджі. або апарат Гольджі — це особлива частина метаболічної системи цитоплазми, яка бере участь у процесі виділення і формування мембранних структур клітини. Це мембранна органела, представлена трьома видами утворів: мішечками (інколи їх називають цистернами), розміщеними пучками щільно на відстані 14–25 нм з внутрішнім простором 5–20 нм (частіше по 5–6 мішечків у комплексі); системою трубочок діаметром 20–50 нм; і міхурців різних розмірів. Мішечки сполучаються між собою і мають трубочкове з’єднання з іншими такими ж апаратами (рис. 2.25). Окрему сукупність мішечків і трубочок називають диктіосомою. Диктіосоми можуть бути відділені одна від одної прошарками цитоплазми або з’єднаними у комплекс.

Локалізація комплексу Гольджі . В аполярних клітинах (наприклад, в нервових) комплекс Гольджі розміщений навколо ядра, в секреторних клітинах він займає місце між ядром і апікальним полюсом. Комплекс мішечків Гольджі має дві поверхні: одна з них — формувальна (незріла або регенераторна) цис-поверхня (від лат. cis — з цього боку), друга — зріла (функціональна) — транс-поверхня (від лат. trans — через, за). Стовпчик Гольджі своєю опуклою формувальною поверхнею обернений у бік ядра, прилягає до гранулярної ендоплазматичної сітки і містить дрібні круглі міхурці, названі проміжними. Зріла ввігнута поверхня стовпчика мішечків звернена до вершини (апікального полюса) клітини і закінчується більшими міхурцями.

Функції комплексу Гольджі:

(1) формування мембранних утворів і поповнення мембран плазмолеми;

(2) утворення лізосом і специфічної зернистості в лейкоцитах;

(3) конденсація секреторного продукту і формування секреторних гранул;

(4) синтез полісахаридів і глікопротеїнів (утворення глікокаліксу, слизу);

(6) комплекс Гольджі бере участь у секреторному процесі — виведенні речовин з клітин.

Утворення комплексу Гольджі . Мембрани комплексу Гольджі синтезуються гранулярною ендоплазматичною сіткою, яка прилягає до комплексу. Сусідні з ним ділянки ендоплазматичної сітки втрачають рибосоми, від них відбруньковуються дрібні, так звані, транспортні, або проміжні міхурці. Вони переміщуються до формувальної поверхні стовпчика Гольджі і зливаються з першим її мішечком. На протилежній (зрілій) поверхні комплексу Гольджі знаходиться мішечок, неправильної форми. Його розширення — просекреторні гранули (конденсуючі вакуолі) — безперервно відбруньковуються і перетворюються в міхурці заповнені секретом — секреторні гранули. Таким чином, по мірі витрат мембран зрілої поверхні комплекса на секреторні міхурці, мішечки формувальної поверхні поповнюються за рахунок ендоплазматичної сітки.

Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.

Комплекс Гольджи

Комплекс Гольджи в клетке Комплекс Гольджи (также называемый как Аппарат Гольджи, тельце Гольджи и др.) – одномембранна органеллы, являющиеся преимущественно в эукариот.

Была открыта в 1898 году итальянским врачом Камилом Гольджи и была названа в честь него. Основная функция комплекса Гольджи – это гликолизация и фосфоризация веществ из эндоплазматического ретикулума. Это система параллельно расположенных и сплющенных цистерн и трубочек, в которые прикрепляются мембранные пузырьки, транспортирующих вещества от эндоплазматической сети.

Строение

Аппарат Гольджи (комплекс Гольджи) – мембранная структура эукариотической клетки, органеллы, в основном предназначена для выведения веществ, синтезированных в ЭПР. Аппарат Гольджи был назван так в честь итальянского ученого Камилло Гольджи, впервые обнаружил его в 1898 году

Строение

Комплекс Гольджи представляет собой стопку дискообразные мембранных мешочков (цистерн), несколько расширенных ближе к краям и связанную с ними систему пузырьков Гольджи. В растительных клетках обнаруживается ряд отдельных стопок (диктиосомы), в животных клетках часто содержится одна большая или несколько соединенных трубками стопок.

Транспорт веществ из эндоплазматической сети

Аппарат Гольджи асимметричен - цистерны, располагающиеся ближе к ядру клетки (цис-Гольджи) содержат наименее зрелые белки, к этим цистернам непрерывно присоединяются мембранные пузырьки - везикулы, отделяются от шероховатого ЭПР (ЭПР), На мембранах которого и происходит синтез белков рибосомами. Перемещение белков из эндоплазматической сети (ЭПС) в аппарат Гольджи происходит неизбирательно, однако не полностью или неправильно свернутые белки остаются при этом в ЭПС. Возвращение белков из аппарата Гольджи в ЭПС требует наличия специфической сигнальной последовательности (лизин - аспарагин-глутамин-лейцин) и происходит благодаря связыванию этих белков с мембранными рецепторами в цис-Гольджи.

Органеллы: 1 - ядрышко, 2 - ядро, 3 - рибосома (маленькие точки), 4 - везикула, 5 - шероховатый эндоплазматичний ретикулум (ER), 6 - аппарат Гольджи; 7 - цитоскелет, 8 - гладкий эндоплазматического ретикулума; 9 - митохондрия; 10 - вакуолью; 11 - цитоплазма, 12 - лизосома; 13 - центриоль и центросома.

Модификация белков в аппарате Гольджи

У цистернах аппарата Гольджи созревают белки предназначенные для секреции, трансмембранные белки плазматической мембраны, белки лизосом и т. д. Что созревают белки последовательно перемещаются по цистернам органеллы, в которых происходит их модификации - гликозилирование и фосфорилирование. При О-гликозилирования к белкам присоединяются сложные сахара через атом кислорода. При фосфорилирования происходит присоединение к белков остатка ортофосфорной кислоты. Разные цистерны аппарата Гольджи содержат разные резидентные каталитические ферменты и, следовательно, с созревающим белками в них последовательно происходят разные процессы. Понятно, что такой ступенчатый процесс должно как-то контролироваться. Действительно, созревающие белки «маркируются» специальными полисахаридных остатками (преимущественно маннозними), очевидно, играющих роль своеобразного «знака качества». Не до конца понятно, каким образом созревают белки перемещаются по цистернам аппарата Гольджи, в то время как резидентные белки остаются в большей или меньшей степени ассоциированы с одной цистерной. Существуют два взаемновиключни гипотезы, объясняющие этот механизм:

• согласно первой, транспорт белков осуществляется с помощью таких же механизмов везикулярного транспорта, как и путь транспорта с ЭПР, причем резидентные белки не включаются в отпочковывались везикул; • согласно другой, происходит непрерывное передвижение (созревание) самих цистерн, Их сбор из пузырьков с одного конца и разборка с другого конца органеллы, а резидентные белки перемещаются ретроградно (в обратном направлении) при помощи везикулярного транспорта.

Транспорт белков из аппарата Гольджи итоге от транс-Гольджи отделяются пузырьки, содержащие полностью зрелые белки. Главная функция аппарата Гольджи - сортировка проходящих через него белков. В аппарате Гольджи происходит формирование «трехнаправленного белкового потока»:

• созревания и транспорт белков плазматической мембраны; • созревания и транспорт секретов; • созревания и транспорт ферментов лизосом.

С помощью везикулярного транспорта прошли через аппарат Гольджи белки доставляются «за адресу »в зависимости от полученных ими в аппарате Гольджи« меток ». Механизмы этого процесса также не до конца понятны. Известно, что транспорт белков из аппарата Гольджи требует участия специфических мембранных рецепторов, которые познают «груз» и обеспечивают избирательную стыковку пузырька с той или иной органелл.

Образование лизосом

Все гидролитические ферменты лизосом проходят через аппарат Гольджи, где они получают «метку» в виде специфического сахара - манноза-6-фосфата (М6Ф) - в составе своего олигосахарид. Присоединение этой метки происходит при участии двух ферментов. Фермент N-ацетілглюкозамінфосфотрансфераза специфически узнает лизосомальные гидролазы по деталям их третичной структуры и присоединяет N-ацетилглюкозаминфосфат до шестого атома нескольких маннозних остатков олигосахарид гидролазы. Второй фермент - фосфогликозидаза - отщепляет N-ацетилглюкозамин, создавая М6Ф-метку. Затем эта отметка распознается белком-рецептором М6Ф, с его помощью гидролазы упаковываются в везикулы и доставляются в лизосомы. Там, в кислой среде, фосфат отщепляется от зрелой гидролазы. При нарушении работы N-ацетілглюкозамінфосфотрансферази через мутаций или при генетических дефектах рецептора М6Ф все ферменты лизосом «по умолчанию» доставляются к внешней мембраны и секретируются во внеклеточную среду. Выяснилось, что в норме некоторое количество рецепторов М6Ф также попадают на внешнюю мембрану. Они возвращают случайно попавшие во внешнюю среду ферменты лизосом внутрь клетки в процессе эндоцитоза.

Транспорт белков на наружную мембрану

Как правило, еще в ходе синтеза белки наружной мембраны встраиваются своими гидрофобными участками в мембрану эндоплазматической сети. Затем в составе мембраны везикул они доставляются в аппарата Гольджи, а оттуда - к поверхности клетки. При слиянии везикулы с плазмалеммой такие белки остаются в ее составе, а не выделяются во внешнюю среду, как белки, находившиеся в полости везикулы.

Секреция

Практически все секретируются клеткой вещества (как белковой, так и небелковой природы) проходят через аппарат Гольджи и там упаковываются в секреторные пузырьки. Так, у растений с участием диктиосом секретируется материал клеточной стенки.

Источники:
www.erom.ru, dic.academic.ru, books.br.com.ua, studentam.net.ua, mir-prekrasen.net